Нормативно-правове забезпечення національно-патріотичного виховання.
(натисніть на посилання)
- Про затвердження Державної цільової соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року.
- Про
схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми з утвердження
української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року.
- План
заходів з реалізації Концепції громадянської освіти в Україні до 2030 року.
- Про
схвалення Стратегії утвердження української національної та громадянської
ідентичності на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів
з її реалізації у 2023-2025 роках.
- 01
січня 2023 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2834-IX
«Про основні засади державної політики у сфері утвердження української
національної та громадянської ідентичності».
- Про
затвердження Державної цільової національно-культурної програми забезпечення
всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх
сферах суспільного життя на період до 2030 року.
- Методичні
рекомендації щодо організації діяльності центрів національно-патріотичного виховання.
- Про
відзначення 9 травня Дня Європи – указ Президента.
- План
заходів з відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту
суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, на період
2023-2026 років.
- Про
затвердження Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти
України та заходів щодо її реалізації до 2025 року.
- Постанова
Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 р. № 1322 «Про схвалення
Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на
період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації
у 2023-2025 роках».
- Закон
України від 13.12.2022 № 2834-IX «Про основні засади державної політики у сфері
утвердження української національної та громадянської ідентичності».
- Лист
МОН від 10.06.2022 № 1/6267-22 “Про деякі питання національно-патріотичного
виховання в закладах освіти України”.
- Наказ
МОН від 06.06.2022 №527 “Про деякі питання національно-патріотичного виховання
в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу
Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641”.
- Закон
України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України».
- Закон
України від 6.03.2003 № 602-IV «Про Державний Гімн України».
- Закон
України від 28.11.2006 № 376-V «Про голодомор 1932-1933 років в Україні».
- Закон
України від 9.04. 2015 № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій
світовій війні 1939-1945 років».
- Закон
України від 09.04.2015 № 317-VIII «Про засудження комуністичного і
націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та
заборону пропаганди їх символіки».
- Указ
Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи».
- Указ
Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України».
- Указ
Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України».
- Указ
Президента України від 11.02.2015 № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників
Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
- Указ
Президента України від 22.02.2017 №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя
подій Української революції 1917 – 1921 років».
- Указ
Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 “Про Стратегію
національно-патріотичного виховання”.
- Постанова
Верховної Ради України від 28.01.1992 № 2067-ХІІ «Про Державний прапор України».
- Постанова
Верховна Рада України від 19.02. 1992 № 2137-XII «Про Державний герб України».
- Постанова Верховної Ради України від 18.12.2018 № 2654-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році».
- Постанова
Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 845 «Деякі питання дитячо-юнацького
військово-патріотичного виховання».
- Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 №1494 «Про затвердження Плану заходів
щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді
шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням
об’єктів культурної спадщини».
- Наказ
Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження
Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних
закладах України».
- Наказ
МОН від 31.03.2017 № 519 “Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і
науки України щодо вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні”.
Програма національно - патріотичного виховання.
(натисніть на посилання)
ПРОГРАМА
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ
на 2025-2026 рр.
І.
Загальні положення
Однією
з ознак цивілізованої країни є рівень розвитку духовності її громадян, зміст і
характер моральних цінностей та ідеалів населення, рівень патріотизму.
Розбудова незалежної, демократичної, соціальної, правової держави потребує активізації
зусиль органів виконавчої влади, громадських і релігійних організацій,
спрямованих на розвиток духовності, виховання патріотизму та поваги до
історичної спадщини українського народу, утвердження в суспільній свідомості
загальнолюдських моральних цінностей.
Сьогодні
особливо актуальним є питання виховання національно свідомого, духовно-багатого
та фізично-здорового молодого покоління.
Проблеми бездуховності, недостатнього рівня
виховання, соціальної невизначеності молоді, наявності насильства та
злочинності, свідчать про необхідність координації зусиль органів виконавчої
влади, громадських, релігійних організацій та розробки і прийняття Програми національно-патріотичного
виховання здобувачів освіти.
У
сукупності духовних цінностей та загальнолюдських моральних якостей особистості
особливе місце займають громадянська позиція людини та патріотизм.
Формування
національної самосвідомості та патріотизму у школярів передбачає вирішення таких
завдань:
•
розвиток
духовно-моральної культури, заснованої на традиціях та сучасних цінностях
українського народу;
•
виховання
особистісних рис громадянина України та національної самосвідомості;
• виховання любові до Батьківщини та готовності до її захисту.
Особливої
значущості проблема патріотизму молодих громадян України набуває в умовах
збройної агресії росії проти України, нестабільності суспільного життя,
окупації російською федерацією Криму, збройних акцій проросійських терористів у
східних регіонах нашої держави.
Патріотизм
молодих громадян України покликаний захистити національні інтереси своєї
держави, відновити її територіальну цілісність, дати новий імпульс духовному
оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке
передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури
особистості, розквіт національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні
пріоритету прав людини.
Пріоритетними в сучасному виховному процесі має стати формування переконаності учнів, що сила українців - у єдності, лише в ній - запорука наших успіхів, порятунку і процвітання.
ІІ. Мета і завдання програми
Метою Програми
є: створення системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді у
КЗ «Полтавський міський
багатопрофільний ліцей №1 ім.І.П.Котляревського Полтавської міської ради
Полтавської області», спрямованої на виховання у особистості любові до української
держави, усвідомлення нею свого громадянського обов'язку на основі національних
і загальнолюдських духовних цінностей та увічнення пам’яті про події та
учасників визвольних подій сучасної історії України; утвердження патріотизму,
посилення моральної складової в загальній системі формування у молоді
національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних
обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави, успадкування
духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин,
набуття соціального досвіду, фізичної досконалості, художньо-естетичної,
інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури, розвиток
психологічних і професійних якостей.
Завдання Програми:
•
забезпечення
сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та
можливостей;
•
сприяння
набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних
надбань українського народу;
•
формування
мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду
нації;
•
формування
духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної
свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави,
рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної
історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
•
утвердження в
свідомості учнів об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській
історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та
державності України і її громадян від Княжої доби, Гетьманського козацького
війська, військ Української народної республіки, Української повстанської армії
до часів Незалежності;
•
відродження
та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного
виховання молоді;
•
підтримка
кращих рис української нації - працелюбності, прагнення до свободи, любові до
природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
•
формування
громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу;
визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини;
утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині.
Отже,
патріотичне виховання мусить стати засобом відродження національної культури,
припинення соціальної деградації, стимулом пробудження таких моральних якостей
як совість, людяність, почуття власної гідності; засобом самоорганізації,
особистісної відповідальності; гарантом громадянського
миру і злагоди в суспільстві.
ІІІ. Методи, засоби і форми реалізації програми
Процес
національно-патріотичного виховання здійснюється в навчальній, позакласній і
позашкільній діяльності та в сім'ї, дитячих та юнацьких об’єднаннях. У навчанні
національно-патріотичне виховання значною мірою зумовлюється змістовими
характеристиками освітніх предметів, які сприяють оволодінню системою знань про
людину і суспільство. Крім того, оволодіння системою знань формує здатність
усвідомлювати місце своєї спільноти серед інших спільнот світу.
Весь
освітній процес має бути насичений різними аспектами національно-патріотичного
виховання. Проте, особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного
циклу, а саме: історії,
географії, природознавству, правознавству,
громадянській освіті, українській літературі, основам здоров`я.
Ефективність
національно-патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою
залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації.
Серед методів і форм національно-патріотичного виховання пріоритетна роль
належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії,
спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного
мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать:
-
різноманітні
акції на підтримку учасників бойових дій (АТО), сімей загиблих захисників
України, осіб з інвалідністю;
-
соціально-проєктна
діяльність;
-
Інтернет-технології;
-
ситуаційно -
рольові ігри;
-
соціограма;
-
метод
відкритої трибуни;
-
соціально-психологічні
тренінги;
-
інтелектуальні
аукціони;
-
«мозкові
атаки»;
-
метод аналізу
соціальних ситуацій з морально-етичним характером;
-
ігри-драматизації;
-
створення
проблемних ситуацій;
-
ситуацій
успіху;
-
аналіз
конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень;
-
демократичний
діалог;
-
педагогічне
керівництво лідером і культивування його авторитету;
-
використання
засобів масової комунікації;
-
методики
колективних творчих справ;
-
традицій,
символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки та ін.
ІV.
Принципи реалізації програми
В
основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідеї зміцнення
української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства,
формування патріотизму у дітей та молоді.
Основними складовими
національно-патріотичного виховання є:
-
громадянсько-патріотичне;
- військово-патріотичне;
-
духовно-моральне
виховання.
Національно-патріотичне
виховання охоплює насамперед такі сфери:
-
освіта;
-
наука;
-
культура та
мистецтво;
-
профорієнтація
на військові спеціальності;
-
історія,
вшанування пам’ятних дат та історичних постатей;
-
краєзнавство;
-
туризм;
-
охорона
довкілля;
-
фізкультура,
спорт, популяризація здорового способу життя; - цивільна оборона; - оборона
України.
Національно-патріотичне
виховання спирається на загально педагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм,
природовідповідність, культуровідповідність,
гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас
національно-патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його
специфіку. Серед них:
-
принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості,
виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до
його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну;
здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до
українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
-
принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних
характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття
самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття
відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;
-
принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в
європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов:
формування відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей,
культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і
відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як
невід'ємну складову культури загальнолюдської;
-
принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів
національно-патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій
організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді
готовності до захисту України та ефективного розв’язання життєвих проблем;
-
принцип історичної і соціальної пам'яті спрямований на збереження духовно-моральної і
культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і
осучаснених формах і методах
діяльності;
-
принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української
культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.
V.
Законодавча база для створення програми
Указ Президента України від 18 травня 2019 року №
286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання».
Наказ МОН України від 06.06.2022 № 527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти»
КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ, затверджена наказом МОН України від 06.06.2022 № 527
Закон України від 17 грудня 2019 року № 385-ІХ «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху».
Лист комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту від 26 грудня 2019 року № 04-21/05-446 (262836) та Рекомендацій слухань у комітеті Верховної Ради України з питань молоді і спорту на тему «Формування національної ідентичності та національно-патріотичного виховання як стратегічного напрямку державної політики України».
Лист МОН України від 13.01.2020
№1/9-12 "Щодо посилення роботи з патріотичного виховання учнів та
студентів закладів освіти".
Лист МОН від 10.06.2022 № 1/6267-22 “Про деякі
питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України” .
Конвенція ООН про права дитини.
Програма українського патріотичного виховання
(розроблена Інститутом проблем виховання Національної Академії педагогічних
наук України.
VІ.
Очікувані результати
Виконання програми дасть змогу:
-
забезпечити
утвердження патріотизму, посилення виховної складової в загальній системі
формування в учнівської молоді національної гідності, готовності до виконання
громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань
українського народу, досягнення високої культури взаємин, набуття соціального
досвіду, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної,
інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури;
-
забезпечення
у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності,
почуття вірності, любові до Батьківщини, поваги до національних, історичних,
культурних і духовних цінностей Українського народу, його історико-культурного
надбання і традицій, державної мови та державних символів України, турботи про
спільне благо, природу, збереження та шанування національної пам'яті,
формування активної громадянської позиції;
-
зацікавленість
молоді щодо служби у Збройних Силах України, готовність до захисту України та
виконання конституційного і громадянського обов'язку із захисту національних
інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як
правової, демократичної, соціальної держави;
-
формування
компетенцій, необхідних для захисту України, служби в Збройних Силах України;
-
збереження
стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни,
зміцнення її обороноздатності та безпеки;
-
створення
ефективної системи національно-патріотичного виховання молоді;
-
консолідація
зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління;
-
розвиток
особистісних рис громадянина Української держави, психологічних і професійних
якостей;
-
посилити
формування у молоді поваги до України, її державних символів;
-
посилити
формування у молодіжному середовищі світоглядних ідеалів та цінностей,
патріотичних переконань щодо відданості та вірності Українському народові, готовності до оборони
України, забезпечення захисту її суверенітету, територіальної цілісності і
недоторканості;
-
забезпечити
злагодженість дій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,
громадських установ та навчального закладу, засобів масової інформації щодо
здійснення системних заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
-
збільшення
відвідуваності дітьми та молоддю закладів, що популяризують культурні та
національно-мистецькі традиції Українського народу, а також експозицій музеїв,
присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну
цілісність України;
-
підвищення
рівня знань у дітей і молоді про видатних особистостей українського
державотворення, визначних вітчизняних учених, педагогів, спортсменів,
провідних діячів культури і мистецтва, а також духовних провідників
Українського народу;
-
збільшення
кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що розкривають героїчне
минуле та сьогодення Українського народу;
-
розширення
сфери застосування української мови дітьми та молоддю;
-
збільшення
кількості дітей і молоді, які пишаються своїм українським походженням,
громадянством;
- збільшити кількість молоді, що займається фізичною культурою та спортом;
- залучати більше молоді до активної участі у національно-культурному житті українського народу, розвитку звичаїв та традицій.
VІІ. Фінансове забезпечення програми
Фінансування реалізації заходів
програми передбачається за рахунок
джерел не заборонених законодавством.
VІІІ. Пріоритетні напрями та план заходів по реалізації програми
Створення системи інформаційно-методичного забезпечення.
Формування духовних цінностей
українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до
українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини,
гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу
та кращих зразків культурної спадщини; відновлення і вшанування національної
пам’яті.
Забезпечення сприятливих умов для
самореалізації особистості відповідно до її можливостей та інтересів.
Формування мовної культури, оволодіння та
вживання української мови як духовного коду нації.
Виховання правової культури, поваги до
Конституції України, Законів України, державної символіки - Герба, Прапора,
Гімну України та історичних святинь.
Утвердження в свідомості шкільної молоді ролі
українського війська, Збройних Сил в історії держави.
Забезпечення духовної єдності поколінь,
виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей
з особливими потребами.
ІХ. Управління реалізацією програми
Організація виконання Програми
покладається на педагогічний колектив КЗ «Полтавський міський багатопрофільний
ліцей №1 ім.І.П.Котляревського Полтавської міської ради Полтавської області».
Внесення змін
до Програми
здійснюється педагогічною радою КЗ
«Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1 ім.І.П.Котляревського
Полтавської міської ради Полтавської області».
Адміністрація КЗ «Полтавський
міський багатопрофільний ліцей №1 ім.І.П.Котляревського Полтавської міської
ради Полтавської області» щороку до
інформує педагогічний колектив закладу освіти про хід виконання
Програми.
(натисніть на посилання)