Вхід Реєстрація

Методична робота



Цікаве з і сторії України

Скільки гетьманів було в Україні? Україною понад двісті років правили 66 гетьманів: перший був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останній — Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, для інших блиск гетьманських клейнодів вгамовував спрагу честолюбства і власних корисних інтересів.

 ***

Дві нагороди гетьмана Мазепи. Російський цар Петро 1 запровадив у своїй імперії систему державних нагород. Намагаючись знищити автономію України, цар наблизив до себе гетьмана Івана Мазепу та козацьку старшину. І гетьман одержує орден Андрія Первозванного — головну нагороду імперії. Після спроби Мазепи за допомогою шведського короля Карла XV вирвати Україну з пазурів двоголового орла, Петро 1 вирішує покарати "зрадника". І князеві Меншикову було велено приготовити орден Юди спеціально для Мазепи (Юда — біблійний персонаж, що продає Ісуса Христа за 30 срібників). На ордені Меншиков наказав "вирізьбити Юду на осиці повішеного, а знизу тридцять срібників лежачих і біля ніг торба, а позаду напис проти цього — триклятий син погибельний Юда, що за срібролюбство давиться". Але виготовлена "нагорода " була вже ні до чого, бо гетьман Іван Мазепа помер... Орден Юди, точніше антиорден, ця хвилинна примха царя, довго валявся в царських хоромах, аж поки десь щез.

 ***

Документальний портрет Івана Сірка. Кошовий отаман Запорізької Січі Іван Дмитрович Сірко — улюблений герой народних дум та переказів. З його ім'ям народна традиція пов'язує славетний лист запорожців до турецького султана Магомета IV, що в ньому з неперевершеною дотепністю та сарказмом висміяно претензії на світове панування. Після смерті І.Сірка поховали неподалік від Чортомлицької (Старої) Січі в межах теперішнього села Капулівка (Запорізька область). 1967 року над його могилою нависла загроза: впритул наблизилися хвилі штучно створеного Каховського моря. Але прах було перенесено в небезпечне місце, тоді ж за ініціативою співробітників Дніпропетровського історичного музею череп гетьмана передали в лабораторію антропологічної пластичної реконструкції АН СРСР (Москва) для створення портрету І.Сірка. При обстеженні черепа виявили дуже сильний розвиток м'язового рельєфу надбрів'я, потиличного виступу. Це означає, що Іван Сірко був людиною міцної статури й непересічної фізичної сили та витривалості (згадаймо, що за рік до смерті він ще водив козаків у низов'я Дніпра громити турецькі укріплення). Було припущено, що серед предків відважного лицаря були носії степового компоненту, але в його зовнішності домінували риси центральноукраїнського типу. Завідувачка лабораторії антропологічної пластичної реконструкції Галина Лебединська створила скульптурний образ вольового козака-звитяжця у розквіті сил. Саме таким залишився у пам'яті нащадків національний герой українського народу.

 ***

Великий Луг. Чому козаки оселилися саме тут? Нижче від острова Хортиця, між Дніпром і річкою Конкою, знаходився Великий Луг, тісно пов'язаний із Запорізькою Січчю, із славним козацтвом. Серед тих непрохідних колись боліт, густих чагарників містилася козацька твердиня. Чому козаки заклали Січ саме тут? Бо тут знаходили вони захист від ворогів. Великий Луг був символом безпеки й вільності. Недарма ж його називали "Великий Луг —батько". Тут серед тростяника, рогози та іншої болотяної рослинності, в непролазній гущавині гніздилися чаплі, кулики, чайки, качки. А раніше водилися олені, дикі коні, зайці, лисиці, куниці. Сьогодні ж залишилася тільки слава Великого Луга. Люди знищили тварин, вода залила лугові простори.

 ***

Найдавнішими міжнародними юридичними актами Київської Русі були договори з греками, тобто Візантією, які належать до X ст.

 ***

Найвидатнішою жінкою Київської держави вважається Ольга, жінка Ігоря, яка взяла владу після його смерті. Виняткове явище в ту сувору епоху — жінка впродовж багатьох років (з 944 по 969) мала владу у великій державі, що є свідченням її великого таланту. Князювала вона від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об'їздила свої землі і встановлювала в них нові закони, засновувала нові оселі. Вважається, що вона була першою жінкою-русинкою, яка стала відомою в світі.

 Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» І.Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

 ***

 Найпершим видатним українським поетом, ім'я і твори якого ми знаємо, треба вважати Павла Русина з Кросна (близько 1470-1517). Він довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. В своїх творах з любов'ю описує рідну землю, означення «русин» для нього—«слово солодке», і він гордий з того, що носить таке ім'я.

 ***

 Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

 ***

 Найвідоміший музикант Київської Русі — співець XI ст. Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича і якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім».

 ***

 Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам'яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е.

 ***

 Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м.

 ***

Найдавніший міст знаходиться у м. Феодосії. Цей грецький міст, що функціонує ще й сьогодні, збудований генуезцями в XIII .ст. Довжина його 10 м. Дещо молодшим від нього є «Турецький міст» над рікою Смотрич біля фортеці у Кам'янці-Подільському, його було побудовано у XVI ст.

 ***

 Найбільші сходи в Україні — Потьомкінські сходи в Одесі — одна з видатних кам'яних споруд 1-ої половини XIX ст. Це складна інженерна споруда висотою 24 м і довжиною 142 м має 142 кам'яних сходинки і 10 площадок. Ширина нагорі — 125 м, внизу — 21 м. В її спорудженні взяли участь архітектори Ф.К.Бофф, Г.І.Торрічеллі та ін. Матеріал — цегла, черепашник, камінь.

 ***

 Найвидатнішою архітектурної спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, «руська митрополія», зведена у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд — був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням собор належить до видатних пам'яток світу доби феодалізму.

 ***

 Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі» — узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха, у Хет.

 ***

 Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглася у писемних пам'ятках, були кіммерійці, які оселилися наприкінці ІІ — на початку І тис. до н.е. в Причорномор'ї, південних степах України. Спочатку це був осілий народ, що згодом перейшов до кочового скотарського господарства. Найбільш ранні відомості про кіммерійців находили у грецькій літературі, вони належать до початкового періоду знайомства грецьких мореплавців з північним узбережжям Чорного моря і мають характер легенд. Земель кіммерійців досяг і Одіссей.

 ***

 Найдавніша людина, за останніми свідченнями науки, з'явилася на сучасній території України приблизно 700-800 тис. років тому. Відкриті нещодавно археологами шари з матеріалами поблизу закарпатського с. Королевого свідчать, що стародавні мешканці цього поселення вже тоді володіли вогнем, займались мисливством, а основною формою суспільної організації було первісне стадо.

 ***

 Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Я. Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам'ятнику неподалік від Парижа: «Анна руська—королева французька». Друга дочка Я.Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя — з угорським королем Андрієм.

 ***

 Найнезвичайнішою дзвіницею на території України є, мабуть, дзвіниця Києво-Печерської лаври, яка відхилена від вертикалі, як знаменита Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірний осад грунту дзвіниця похилилася, і в 1740 році навіть було порушено справу проти архітектора І.Г.Шеделя: його звинуватили у неправильному плануванні. Дзвіницю добудували, пізніше (в 1951 році) визначили відхилення, а 1987 року зробили заміри вже за допомогою електроніки. При загальній висоті дзвіниці 96652 м відхилення становить 60,3 см. Отже, падіння київській дзвіниці не загрожує.


Театралізація як засіб підвищення мотивації при викладанні англійської мови


Вченими доведено, що людина запам’ятовує лише 10 % прочитаної інформації, 20% почутої інформації, 30% побаченої інформації, 50-70% інформації, що була набута при роботі в групі, 80% при самостійній роботі та формулюванні проблеми, 90% в самостійній діяльності, коли приймаються рішення, формулюються висновки та прогнози. Тому перед вчителями стоїть завдання : як максимально спрямувати дитину на саморозвиток, пошук, зацікавити процесом набуття нових знань.

На початковому етапі вивчення іноземних мов всі хочуть їх вивчати та беруться за це з великим ентузіазмом. Потім з’являється втома та нудьга. Зацікавленість предметом падає, а результати навчання погіршуються. Тож задача кожного педагога – постійно підтримувати зацікавленість учнів у предметі. В багато разів зростає ефективність самого уроку, створюються умови для розкриття особистості учня коли розвиваються винахідницькі та творчі здібності учня. Використання елементів театралізації на уроках іноземної мови підтримує зацікавленість дітей у предметі, тим самим підвищуючи ефективність засвоєння матеріалу. В цьому і полягає актуальність та практичне значення використання театральних прийомів як на уроках іноземної мови, так і в позакласній діяльності.  Гра – це дитячий спосіб працювати, розважатись, запам’ятовувати, доводити, насмілитись, спробувати, створити та засвоїти. Гра – це життя.

Ідея та інновіційність цього досвіду полягає в тому, що при використанні театралізації з допомогою вчителя-модератора учень перетворюється з об’єкта навчання на активного, цілеспрямованого суб’єкта навчального процессу. Учні можуть самі створювати сюжети та інсценізувати їх, підбирати костюми,створювати декорації, записувати потрібне музичне супроводження, а вчитель виступає лише помічником та консультантом.

Серед педагогів, що займались цією проблемою хочеться виділити Міхо Муді (Miho Moody), професор університету Durham, який в своїй роботі «Драма для викладання іноземної мови» (“Drama for foreign language teaching”) детально дає як теоретичну, так і практичну базу для використання елементів драми на уроках іноземної мови ті описує власний досвід викладання в Японії. Голандський педагог Астрід Ронке в своїй книзі « Драма та театр як метод викладання іноземної мови» дає визначення методу драматизації як використання засобів театралізації для підвищення ініціативи учнів в процесі вивчання іноземної мови. Проблемою театралізації також займалась Калініна Г.В. В своїй книзі «Давайте устроим театр» автор рекомендує саме театральні постановки як засіб зблизитись та потоваришувати як з учнями в школі, так і з власними дітьми вдома.

При навчанні іноземної мови через театралізацію ми використовуємо наступні принципи:

1.  1. Принцип колективної взаємодії.
2.      Принцип доступності.
3.      Принцип активності
4.      Принцип максимального зближення, координації в опанування різними видами речової діяльності.
5.      Принцип наочності.
6.      Принцип твердого засвоєння лексичного матеріалу.

Як саме театралізація підвищує ефективність уроків іноземної мови та сприяє всебічному розвитку особистості учня?  Цей метод відповідає трьом основним цілям навчального процесу:

Розвиваюча: прийоми театралізації спонукають розвиток як основних видів мовної діяльності, так і формуванню асоціативного мислення, пам’яті, навичок спілкування в колективі , творчої ініціативі школяра. Театралізовані постановки є не лише розвагою для дітей, але й засобом навчання мові, одним з основних способів розвитку творчості та уяви. Елементи театрального мистецтва дозволяють сприймати матеріал не лише раціонально, а й емоційно.

Освітня: драматизація сприяє кращому запам’ятовуванню та засвоєнню різних граматичних явищ, розширенню словникового запасу, розвитку монологічного та діалогічного мовлення, допомагає дитині розвивати своє мовлення, свій словниковий запас, робить мовлення більш виразним. Драматизація та театралізація покращують фонетичну якість вимови учнів, тому що тон голосу та виразність є важливими компонентами усної презентації.

Виховна: працюючи над створення вистави діти вчаться поважати мову, любити театральне мистецтво, діти вчаться співпрацювати один з одним та поважати внесок кожної дитини в спільне справу. Ще одним важливим виховним моментом є те що, праця над виставою є спільною справою дітей та вчителя, і коли вчитель задіяний з дітьми у спільній позакласній справі, в справі, яка дітям дійсно подобається і яку вони виконують з величезним бажанням, це дуже змінює ставлення дітей до вчителя, викликає більш поваги, почуття «надійного дружнього плеча». Все це позитивне впливає потім і на навчальний процес, роботу дітей на уроках.

Театралізація – це дієвий метод навчання іноземній мові, який включає в себе традиційні методи: ознайомлення, тренування, застосування, лише з різницею в мотивації дитини. При традиційному навчанні задачею цих методів є засвоєння лексичного та граматичного матеріалу. Давно всім відомо, що вивчення іноземної мови не може бути самоціллю. Якщо учень вчить мову заради самої мови, або взагалі, заради гарної оцінки, ефективність такого вивчення дуже низька. Мова може лише бути засобом досягнення інших цілей. При театралізації основною метою дитини є успішно заграна роль в п’єсі.  Супутнім методом є контроль, який включає в себе корекцію, знову ж таки з позиції «режисера», а не вчителя.

Дуже важливим моментом в театралізованих постановках є те, що діти, граючи певного персонажа, перетворюються на нього, вживаються в свою роль, почуваються дуже вільно та не бояться робити помилки. В процесі роботи над постановкою (великою, чи навіть лише маленької сценки) у дітей абсолютно зникає мовний бар’єр. Можливість говорити не від свого імені, а від імені персонажу, роль якого грає учень, дозволяє визволитись від страху, сором’язливості та тревоги. А саме страх, як відомо, створює емоційну напругу та не дозволяє школярам розкритись.

Під час роботи над виставами, які відбуваються повністю іноземною мовою, учні обговорюють як вимовляти фрази, як грати. Спілкування при цьому є природнім – воно має ціль і розвивається відповідно до старань учнів – і воно не має штучного характеру, який часто присутній при виконанні лексико-граматичних вправ в класі. Окрім того, робота над постановками змушує дітей вставати із-за парти, рухатись, що також допомагає створенню природної обстановки.

Метод драми тісно пов’язаний з іншими методами навчання іноземних мов:

Ø  Безпосередній: під час репетиція я спілкуюсь з дітьми-акторами лише англійською.

Ø  Когнітивний: рішення ситуативних вправ під час використання прийому імпровізації.

Ø  Повної фізичної реакції: актори не лише розмовляють, але й рухаються.

Ø  Комунікативний: скадання діалогічних та полі логічних ситуацій на задану тему.

Ø  Інтерактивний: учні завжди мають можливість висловити альтернативну думку та вести дискусію рід час використання прийому спонтанної ситуації з конфліктом у центрі.

Прийоми театралізації дозволяють опанувати основи всіх видів мовленнєвої діяльності:

ü  Читання (попередня робота з твором, читання по-ролям)

ü  Письмо (написання сценарію)

ü  Говоріння ( монологічне та діалогічне та полілогічне)

ü  Аудіювання (сприйняття реплік партнера)

 Використання театралізації при навчанню іноземної мови ставить перед собою наступні цілі:

·         Формування у дітей навичок спілкування іноземною мовою;

·         Вміння використовувати іноземну мову для досягнення своїх цілей, вираженню думок та почуттів, в реально виникаючих ситуаціях спілкування;

·         Виховання активно-творчого та емоційно-естетичного ставлення до мови через підготовку та постановку п’єс.

Я застосовую методи театралізації та інсценізації  як в позакласній діяльності, так і на звичайних уроках при вивчанні різних тем.  

Рольова гра та імпровізація – ось два найбільш розповсюджених типа театральної діяльності в контексті викладання іноземних мов. Рольова гра приймає форму відтворення різних ситуацій,  наприклад - діалог між туристичним агентом та клієнтом за допомогою наданих виразів пов’язаних з темою «Туризм». Імпровізація більш складна, тому що змушує учнів використовувати власні вирази по темі, а не ті, що надані вчителем.

Одним з основним моментом постановки міні-драм на основі прийому імпровізації, який я обов’язково використовую під час уроків–драм, є використання конфлікту. Якщо просто дати дітям завдання : розіграти ситуацію «родина за обіднім столом» - скоріш за все діти просто не будуть знати, що їм казати, як розпочати. Тому я завжди ставлю якусь конфліктну ситуацію в центрі завдання. Наприклад: «A young couple is going on holidays to Odessa. When everything is packed it turns out that there are too many things. The couple have to decide on which 10 things they have to leave at home. The list:1) a bottle of water,2)mobile phone, 3) 3 dresses, 2 pairs of high heel shoes, 4) 2 pairs of trousers, 5) a guitar, 6) a bag of sugar, 7) a blanket, 8) a watch, 9) 2 sleeping bags, 10) set of dishes, 11) trainers (2 pairs), 12) a camera, 12) 5 tins of tuna fish, 13) a hair-drier, 14) 2 towels, 15) 2 jackets, 16) beach parasol, 17) shampoo, 18) 2 packets of washing powder, 19) swimsuits and trunks, 20) T-shirts and shorts.»

В плануванні роботи над використанням елементів драматургії на уроках я користуюсь двома основними прийомами: «вчитель в ролі», та «мантія експерта».

Прийом «вчитель в ролі» - чудовий спосіб розпочати роботу, тому що дуже часто діти спочатку просто не зовсім розуміють як грати роль, що та коли казати.  Тому буде краще, якщо спочатку вчитель також зіграє роль в міні-драмі (це може бути ситуація на абсолютно любу тему, починаючи від діалогу в родині та закінчуючи обговоренням останніх новинок техніки).

Прийом «мантія експерта»: тут студенти працюють в ситуації начебто вони є експертами (економісти, політики, біологи, кулінари, експерти в галузі туризму, приватного бізнесу). Їм дається проблема, яку вони повинні вирішити. Звісно, цей тип завдань можна застосовувати лише в старший класах, коли діти не лише біль впевнено володіють іноземною мовою, а й мають певний рівень знань в різних сферах. Я користуюсь цим прийомом наприкінці вивчення теми, коли діти вже гарно опанували всю специфічну лексику з теми.

В старших класах діти люблять також використання такого прийому, як ситуативна рольова гра з перекладом. Наприклад: «An English speaking family has moved next door to your family. You have to act as an interpreter for your parents who do not speak English. Invite them to dinner. And have a conversation at the table.» В цій ситуації 3-4 дитини виступають в ролі англомовних сусідів, 1 дитина в ролі перекладача, учитель – режисер, а решта – україномовна родина, але через кожних 5-6 фраз режисер повинен заміняти «актора-перекладача» на одного актора з української родини. Цікаво, що спочатку члени україномовної родини намагаються зробити роботу перекладача складнішою, вимовляючи складні фрази, але потім, навпаки, намагаються допомагати йому. Таким чином діти вчаться допомагати один одному при виконанні спільної вправи, і отримують чудову практику в усному перекладі.

Для менш підготовлених дітей я використовую прийом готових ситуацій: ділю клас на групи, даю групам сценарії міні-п’єси, вибираю режисера в кожній групі, даю час на обговорення сценарію та того, як його краще зіграти, потім учні повинні розіграти сцену під керівництвом режисера, і на прикінці кожна група презентує свою п’єсу.  

З менш граматично та лексично підготовленими класами слід починати з «розігріву» (warming up exercises).  Мета цих впрів зняти напруження та зробити учнів більш розкутими, і, таким чином, підготувати учнів до подальшої діяльності. Вони також можуть бути прийомом введення теми уроку. Наприклад, тема уроку Eating Out’. Ключеве речення: "What type of food do you like?". Дітям дають завдання з’ясувати яка їжа є найбільш популярною в класі, запитуючи один одного. Вчитель може дати приблизний список типів їжі: Chinese,Italian, Indian, fast food, etc. По сигналу вчителя діти починають рухатись по класу, з’ясовуючи потрібну інформацію використовуючи ключове речення, потім на основі виявленої інформації діти складають рейтинг найбіль популярних типів їжі.

Іншою цікавою вправою є «Відсліжування звуків» (Sound tracking): вчитель вмикає аудіо запис звуків ресторану, учням ставлять запитання "What kind of restaurant do you think it is?", 'Is it busy ornot?", "Is it a expensive restaurant?", " Are there any children?". Краще розпочати з загальних питань. Потім запитують які саме звуки вони чують, звуки посуду, розмови, нарізання продуктів та смаження на пательні. Тут вчитель може ввести лексичний матер’ял то темі. Така вправа дозволяє заспокоїти клас після вправи «Розігрів» та налаштувати дітей на подальшу продуктивну роботу на уроці.

Прийом «питання до ролі»: група ставить питання одному актору-герою міні-п’єси (про його характер, вчинки, поведінку, взаємовідносинами з іншими героями, ставлення до подій). Таким чином дитина-актор має змогу краще зрозуміти свого героя, а решта групи відпрацьовують практичне використання різних типів питань.

Використання метода драми має дуже позитивний вплив на розвиток мовної компетенції моїх учнів: вони почуваються більш впевнено в користуванні мовою, значно збільшують словниковий запас та, що дуже важливо, вводять нову лексику в мовлення. Звісно, є і складнощі: іноді дуже важко вгамувати клас після активної драматичної діяльності; під час уроків-драм ми майже не тренуємо письмо, не працюємо з тестовими завданнями і не обговорюємо граматику, тому уроки з використанням елементів драми використовуються не дуже часто. Вони – скоріш нагорода, а не повсякдення праця.

Але, звісно, більш за все діти насолоджуються працею над справжніми виставами. Минулого року перед Різдвом ми з учнями 9-го інформативного класу ставили «Christmas Carol». Це була вистава з використанням елементів відео-фільму (частково дія відбувалась на сцені, а частково на екрані). Учні не лишу самі нарізали відео, вони також працювали над написанням сценарію, підбором костюмів, створенням декорацій. Діти відкрили в собі такі таланти, про які вони навіть не здогадувались. Всі учні та вчителі ліцею були вражені результатом їх старань.

Цього року ми з учнями 8-го класу працюємо над постановкою «Alice in Wonderland». Після причитування декілька глав книги ми усі разом вже написали сценарій і зараз працюємо над постановкою. Тож на Святого Миколая на ліцеїстів чекає новий сюрприз. 


Неправильний логін або пароль!

Забули пароль?

Уведіть Ваш E-mail або логін і Вам буде вислано пароль.